Як захистити дитину від булінгу: правила МОН 2026, заява та штрафи

Нові правила захисту від булінгу 2026

Правовий захист школярів в Україні базується на чітких законодавчих актах, які визначають булінг як правопорушення, а не просто міжособистісний конфлікт. Головним інструментом впливу для батьків є знання своїх прав та обов'язків адміністрації навчального закладу. Законодавство чітко розділяє поняття звичайної сварки та системного цькування.

Основними ознаками булінгу є систематичність насильницьких дій, наявність сторін цькування та порушення прав, свобод і законних інтересів потерпілої особи або перешкоджання виконанню нею визначених законодавством обов'язків. Булінг може мати психологічний, фізичний, економічний або сексуальний характер, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій.

Будь-які спроби педагогів чи батьків агресора звести ситуацію до банального непорозуміння не повинні замінювати офіційного реагування, якщо є ознаки систематичного цькування або іншого насильства.

Правове поле захисту прав дитини регулюється такими документами:

• Закон України «Про освіту», який гарантує право на безпечне освітнє середовище;
• Кодекс України про адміністративні правопорушення, що встановлює відповідальність за булінг;
• Закон України «Про охорону дитинства», який регламентує захист від усіх форм насильства;
• Цивільний кодекс України в частині відшкодування завданої моральної та матеріальної шкоди.

Звичайна усна розмова з батьками кривдника в кабінеті директора сама по собі не створює належної доказової бази та не замінює офіційного повідомлення про випадок. Якщо дитині потрібен реальний захист від булінгу, важливо фіксувати звернення та докази у встановленому порядку.

Наказ МОН про булінг 2026: нові обов'язки шкіл

Міністерство освіти і науки України суттєво оновило порядок реагування на випадки насильства в закладах освіти. Наказ МОН №961, який набрав чинності 11 серпня 2026 року, змінив Порядок реагування на випадки булінгу та Порядок застосування заходів виховного впливу. Адміністрація закладу тепер діє за чітко визначеними часовими рамками.

Головна зміна стосується повноважень шкільної комісії. Вона не встановлює остаточно юридичний факт булінгу. Комісія оцінює обставини випадку, визначає потреби дитини, організовує необхідну підтримку та ухвалює рішення з урахуванням найкращих інтересів дитини. Факт булінгу встановлює суд.

Керівник закладу освіти зобов'язаний розглянути зареєстроване повідомлення про насильство протягом однієї доби. Якщо виявлено ознаки насильства, він має невідкладно, але не пізніше ніж протягом трьох годин, повідомити про це Національну поліцію та службу у справах дітей.

Прийняття повідомлень про можливе насильство здійснюється різними способами, включаючи електронну пошту, телефони та спеціальні скриньки. Повідомлення про можливі випадки насильства можуть подаватися анонімно. Це дає батькам та іншим особам додаткові можливості повідомити про проблему, якщо вони побоюються прямого конфлікту зі школою.

Зразок заяви про булінг 2026 та правила оформлення

Письмова заява батьків є одним із найнадійніших способів офіційно зафіксувати звернення та запустити механізм реагування. Документ має бути складений юридично грамотно, без зайвих емоційних описів, із чітким зазначенням дат, фактів та дійових осіб.

Заяву доцільно складати у двох примірниках. Перший примірник передається до закладу освіти, а на другому, який залишається у батьків, варто отримати відмітку про прийняття із датою та вхідним номером. Це дозволяє підтвердити сам факт звернення та дату його подання.

Шаблон оформлення офіційного звернення

Директору закладу загальної середньої освіти № _____

(Прізвище, ініціали керівника закладу)

(Прізвище, ім'я, по батькові заявника)
Адреса проживання: ______________________________
Телефон: ________________________________________

ЗАЯВА
про виявлення випадку булінгу (цькування)

Повідомляю, що стосовно моєї дитини, ____________________________________________, учня (учениці) ___ класу, з боку ____________________________________________ вчиняються систематичні дії, які мають ознаки булінгу. Правопорушення виявляється у ____________________________________________ (вказати конкретні факти: фізичний тиск, психологічні образи, кібербулінг, пошкодження майна, бойкот).

Зазначені дії мають систематичний характер та відбуваються з __________ 2026 року, у приміщенні школи (або в мережі інтернет), що призвело до погіршення психоемоційного стану дитини, зниження успішності та порушення її права на безпечне освітнє середовище.

Враховуючи викладене, керуючись Законом України «Про освіту» та чинним Порядком реагування на випадки булінгу (цькування),

ПРОШУ:

1. Невідкладно зафіксувати цю заяву та розглянути її протягом однієї доби.
2. У разі виявлення ознак насильства повідомити територіальний орган Національної поліції України та службу у справах дітей у встановлений законодавством строк.
3. Скликати засідання комісії з розгляду випадків насильства не пізніше ніж протягом трьох робочих днів.
4. Забезпечити право моєї дитини бути вислуханою у спосіб, що відповідає її віку та найкращим інтересам, із забезпеченням необхідної психологічної підтримки.

Додатки до заяви на ___ аркушах (скриншоти розмов, копії медичних довідок, фотофіксація речей).

«____» __________ 2026 року __________ (Підпис)

Усі наявні матеріальні підтвердження конфлікту додаються до заяви у вигляді копій. Оригінали батькам варто зберігати у себе для подальшого представлення правоохоронним органам або суду.

Стаття 173-4 КУпАП: штрафи за булінг для батьків

Адміністративна відповідальність за вчинення булінгу чітко регламентована законодавством України. Санкції застосовуються безпосередньо до осіб, які досягли віку адміністративної відповідальності, або до їхніх законних представників у передбачених законом випадках.

Закон розділяє відповідальність залежно від обставин правопорушення, зокрема віку особи, яка вчинила булінг, вчинення дій групою осіб та повторності протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Окрім адміністративного стягнення, у конкретній справі можуть виникати й інші правові наслідки. Питання про відшкодування моральної чи матеріальної шкоди вирішується окремо відповідно до законодавства.

Дитина, яку суд притягнув до адміністративної відповідальності за булінг, може бути взята на профілактичний облік підрозділом ювенальної превенції відповідно до встановленого порядку.

Коли булінг може перейти у кримінальну площину

Стаття 173-4 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність саме за булінг (цькування) учасника освітнього процесу. Водночас серйозний випадок насильства не обов'язково обмежується адміністративним провадженням. Якщо в діях кривдника є ознаки іншого правопорушення або злочину, правоохоронці мають оцінювати ситуацію вже за відповідними нормами кримінального законодавства.

Це особливо важливо у випадках, коли цькування супроводжується тілесними ушкодженнями, реальними погрозами, вимаганням грошей або майна, умисним пошкодженням речей чи іншими діями, які можуть мати окремий склад правопорушення.

Тому батькам не варто самостійно визначати, «достатньо це для булінгу чи ні». Якщо ситуація має ознаки серйозного насильства, заяву потрібно подавати до поліції з максимально детальним описом подій, наслідків та наявних доказів.

Відповідальність адміністрації школи за приховування булінгу

Законодавство України покладає персональну відповідальність за безпеку дітей на керівництво закладу освіти. Директор школи є ключовою фігурою, яка зобов'язана запустити механізм захисту права дитини після отримання повідомлення про насильство або булінг.

Намагання вирішити ситуацію лише внутрішніми розмовами без належної фіксації та передбаченого законом реагування може призвести до відповідальності посадових осіб. Якщо адміністрація закладу ігнорує звернення, не реагує на повідомлення або не виконує встановлених обов'язків, батькам варто фіксувати бездіяльність та звертатися до відповідних органів.

Обов'язки та відповідальність працівників освіти:

• Керівник закладу за неповідомлення поліції про відомий йому випадок булінгу може бути притягнутий до адміністративної відповідальності зі штрафом від 850 до 1700 гривень;
• До директора може бути застосовано стягнення у вигляді виправних робіт на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку;
• Педагогічні працівники, які стали свідками цькування або отримали інформацію про нього, зобов'язані повідомити керівництво закладу та вжити необхідних заходів реагування;
• Ігнорування вчителем фактів насильства може стати підставою для дисциплінарної відповідальності залежно від обставин конкретної ситуації.

Батькам важливо зберігати доказ того, що вони повідомили школу про проблему: копію заяви, вхідний номер, дату подання, електронне листування або інші підтвердження звернення.

Як зібрати докази булінгу для суду

Судовий розгляд справ про шкільне насильство вимагає наявності чіткої доказової бази. Одних лише слів дитини або емоційних запевнень батьків може бути недостатньо, тому кожен випадок булінгу варто фіксувати системно.

Збір матеріалів має відбуватися послідовно. Батькам необхідно фіксувати кожен інцидент, навіть якщо він здається незначним на перший погляд. Залежно від обставин можуть мати значення письмові пояснення, цифрові матеріали, медичні документи, фото, відео та інші належні докази.

Для ювенальної поліції та суду доказове значення можуть мати письмові пояснення свідків, документи, висновки відповідних фахівців, аудіо- та відеозаписи, результати огляду пошкодженого майна, а також офіційні медичні документи про тілесні ушкодження.

При виявленні будь-яких слідів фізичного впливу, зокрема синців чи подряпин, необхідно звернутися за медичною допомогою. У медичній документації важливо зафіксувати час звернення та обставини, за яких дитина отримала травми. Копія документа може стати важливим доказом під час подальшого розгляду справи.

Криза цифрового цькування: фіксація доказів кібербулінгу

Сучасний булінг часто супроводжується переслідуванням у віртуальному просторі. Кібербулінг може бути особливо травматичним для підлітка через велику аудиторію свідків та можливість продовження атак навіть після завершення навчального дня. Чим більше часу дитина проводить зі смартфоном і в соціальних мережах, тим довше вона може залишатися в цифровому середовищі, де триває тиск однолітків.

Булінг законодавчо охоплює умисні дії із застосуванням засобів електронних комунікацій, якщо вони відповідають установленим ознакам цькування.

Збір доказів у мережі інтернет має свої специфічні правила. Булери можуть швидко видалити повідомлення, заблокувати жертву або ліквідувати хейт-канали після того, як конфлікт вийде на рівень адміністрації закладу чи поліції.

Правила збереження цифрових доказів:

• Скриншоти екрана смартфона або комп'ютера мають містити повний контекст розмови, доступні дату та час відправлення повідомлень;
• На знімку екрана бажано зберегти ідентифікатор користувача: номер телефону, унікальний нікнейм або посилання на профіль;
• Голосові повідомлення та відеозаписи погроз варто зберегти на окремому носії та зробити резервну копію;
• Створення груп чи каналів, які використовуються для систематичного цькування дитини, варто зафіксувати до того, як їх буде видалено.

Якщо правопорушники використовують анонімні профілі або вигадані імена, батьки все одно мають право подавати заяву. За наявності правових підстав правоохоронні органи можуть вживати заходів для встановлення особи, яка використовувала відповідний акаунт, та отримання необхідних цифрових даних.

Процедура розгляду справи комісією закладу освіти: права дитини

Після реєстрації повідомлення керівник закладу організовує подальше реагування відповідно до оновленого Порядку. Засідання комісії з розгляду випадків насильства скликається не пізніше ніж протягом трьох робочих днів після отримання повідомлення.

До складу комісії можуть входити представники адміністрації, педагогічні працівники, практичний психолог, соціальний педагог та інші фахівці відповідно до встановленого порядку. До роботи можуть залучатися представники інших суб'єктів реагування.

Головним завданням цього колегіального органу є оцінка обставин події, визначення потреб дитини та організація необхідних заходів підтримки. Водночас комісія не підміняє суд і не встановлює остаточно юридичний факт булінгу.

Особливості роботи комісії та права постраждалого школяра:

• Дитина має право бути вислуханою у спосіб, що відповідає її віку та рівню психологічної зрілості;
• Під час розгляду ситуації мають враховуватися найкращі інтереси дитини;
• До роботи з дитиною можуть залучатися психолог та інші необхідні фахівці;
• Не допускається повторна травматизація дитини під час з'ясування обставин події.

Комісія оцінює обставини випадку, визначає потреби дитини, організовує необхідну підтримку та може рекомендувати відповідні заходи виховного впливу. Факт булінгу встановлює суд.

Застосування заходів виховного впливу та корекційні програми

Якщо факт системного тиску підтверджено в установленому законом порядку, до правопорушника можуть застосовуватися спеціальні інструменти педагогічного та психологічного впливу. Метою цих заходів є припинення агресивної поведінки, усвідомлення кривдником наслідків своїх дій та відновлення безпечного середовища в колективі.

Впровадження програм здійснюється на основі оновленого Порядку застосування заходів виховного впливу. Школа взаємодіє з батьками та іншими необхідними фахівцями для досягнення тривалого позитивного результату.

Елементи системи виховного та корекційного впливу:

• Направлення особи, яка вчинила булінг, для проходження відповідної програми за рішенням суду;
• За відсутності судового рішення комісія може рекомендувати пройти відповідну програму на добровільній основі;
• Діти віком до 16 років можуть пройти таку програму за згодою батьків або інших законних представників;
• Свідкам конфлікту та постраждалій дитині можуть рекомендуватися відповідні програми психологічної підтримки.

Спроби примусового примирення сторін конфлікту без врахування позиції постраждалої дитини не відповідають сучасному підходу до захисту її прав. Будь-які заходи, спрямовані на примирення, мають проводитися з урахуванням добровільної згоди постраждалої сторони та її законних представників, а також без створення ризику повторного насильства.

Куди скаржитися на булінг у разі бездіяльності школи

Якщо директор школи демонструє бездіяльність, відмовляється належним чином зареєструвати звернення, не забезпечує передбачене порядком реагування або відкрито захищає кривдників, батькам необхідно виходити за межі навчального закладу. Захист прав дитини має продовжуватися на рівні відповідних державних та місцевих органів.

Система реагування передбачає участь кількох суб'єктів: керівників та працівників закладів освіти, служб у справах дітей, органів місцевого самоврядування, освітнього омбудсмена та територіальних підрозділів Національної поліції.

Батьки мають право звертатися до кількох інстанцій паралельно, якщо це необхідно для захисту дитини.

Перелік установ для захисту прав дитини:

• Територіальний орган Національної поліції України — для повідомлення про правопорушення та вжиття відповідних заходів реагування; у разі гострої небезпеки можна звернутися на номер 102;
• Місцеве управління або департамент освіти і науки, якому підпорядкований конкретний навчальний заклад, — у разі скарги на бездіяльність адміністрації;
• Освітній омбудсмен України — для захисту прав учасників освітнього процесу;
• Державна служба якості освіти — у межах її повноважень щодо дотримання вимог у сфері освіти;
• Суд — для оскарження відповідних рішень та, за наявності правових підстав, вирішення питань про відшкодування матеріальної або моральної шкоди.

Бездіяльність школи лише посилює відчуття безкарності у булерів. Саме тому, якщо внутрішній механізм захисту дитини не працює, батькам важливо не зупинятися на усних розмовах, а переходити до офіційної фіксації та звернення до компетентних органів.

Що робити, якщо школа не реагує на заяву про булінг

Найгірша стратегія для батьків — чекати, поки проблема «вирішиться сама». Якщо адміністрація школи не реєструє звернення, затягує його розгляд, не реагує на очевидні факти насильства або не забезпечує безпеку дитини, необхідно переходити до наступного рівня захисту.

Збережіть копію заяви з відміткою про її реєстрацію. Якщо документ відмовляються приймати, зафіксуйте факт відмови та скористайтеся іншим доступним способом подання звернення. Паралельно батьки можуть звернутися безпосередньо до Національної поліції, а щодо бездіяльності закладу освіти — до органу управління освітою, Державної служби якості освіти або освітнього омбудсмена.

Особливо важливо не обмежуватися усними домовленостями. У ситуації, де вже є систематичне цькування, кожне звернення, відповідь школи, повідомлення поліції та новий інцидент мають бути зафіксовані. Саме така послідовність створює документальну історію справи.

Якщо батьки не згодні з рішенням або бездіяльністю відповідного органу, вони можуть використовувати передбачені законом процедури оскарження. Тобто відсутність реакції школи не означає, що механізм захисту закінчився.

Як захистити дитину від повторного булінгу після подання заяви

Подання заяви саме по собі не гарантує, що цькування припиниться наступного дня. Навпаки, після втручання дорослих може виникнути ризик помсти, нового бойкоту, погроз або перенесення агресії в онлайн-простір.

Тому батькам важливо вимагати не лише розгляду факту булінгу, а й конкретних заходів для безпеки дитини. Школа має реагувати на нові випадки агресії, контролювати ситуацію під час перерв та інших шкільних активностей, залучати психологічну підтримку та не допускати повторного тиску на дитину через те, що вона або її батьки повідомили про проблему.

Окремо потрібно контролювати цифровий простір. Якщо після подання заяви починаються нові образливі повідомлення, створюються групи для цькування, поширюються фотографії або погрози, не видаляйте листування. Робіть скриншоти, зберігайте посилання, нікнейми, дату й час та додавайте нові матеріали до вже сформованої доказової бази.

Якщо дитина мовчить про те, що відбувається, це не завжди означає, що проблема відсутня: страх, сором і страх часто змушують підлітків приховувати булінг від дорослих. Дитина також повинна розуміти головне: звернення по допомогу не є причиною нового конфлікту і не робить її «винною» у тому, що відбувається. Завдання дорослих — не змусити її самостійно протистояти агресорам, а створити умови, у яких вона буде фізично та психологічно захищена.